“Традиції”, “ментальність”, “так всі роблять”, “і мене так виховували” – це лише декілька прикладів з десятків відмовок, якими деякі дорослі виправдовують свою негідну поведінку щодо дітей. От і найближчі свята стали приводом для дискусії у суспільстві. Мова про своєрідну легалізацію побиття і залякування дітей прутикам
Виявляється, в деяких містах можна навіть придбати прикрашені “святкові” різочки та покласти їх під подушки дітям. Можливо, це тільки жарт і комусь він навіть може здатися цілком таки веселим. Проте чи так само сприймають його діти і чи впливає це на їх психіку і сприйняття цього дитячого свята?
Наталія Біда, одна з організаторів просвітницької роботи щодо недопущення фізичного і морального насильства над дітьми, на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook наводить слова психолога Вікторії Горбунової з книги “Виховання без травмування”:
“Цього року мій п’ятирічний син дуже погано спав у ніч на Миколая, переймався, що той принесе різочку, навіть плакав, адже він не завжди буває чемний і знає про це. Наші завіряння не допомагали, дитя тривожилося й не могло заснути. Він не вірив у те, що Миколай любить усіх діток і прощає їм дрібні вередульства…”
Допомогло лише те, що мама нагадала сину всі його хороші справи за рік, він відчув себе “чемним хлопчиком” і таким, що заслуговує на подарунки від Миколая, а не різочки, якими залякувало навколишнє середовище.
Активістка просить замислитись батьків: “То ж що відбувається в голові дитини, яку залякують різочками замість подарунків? А тим більше, що відбувається в її голові, якщо вона справді отримує це покарання? (навіть якщо це жарт). Чи буде вона надалі поводитися чемно, з остраху отримати чергову “відплату”? Дуже сумнівно! Не може дитина відповідати Усім вимогам та очікуванням дорослих, хотіти і робити тільки те, що від неї вимагають інші.
Якщо її психіку не зламано остаточно, вона в будь-якому разі буде хоча би подумки відчувати бунт щодо небажаних їй речей чи завдань. А заодно – й вину, що вона “не така” ідеальна й хороша, як того треба батькам (чи Миколаю). А там ще й тривога, раптом помітять що вона не така? Раптом НЕ ПРОБАЧАТЬ?? Ну і образа… Навіть якщо різочка “за діло”, хіба можна позбавляти дитину свята, коли з’являється привід проявити свою БЕЗУМОВНУ ЛЮБОВ, показати що любиш її і тоді, коли вона сильна, і коли помиляється. Просто так любиш. Незалежно ні від чого.
Даруйте дітям свято! І свою любов! Адже це величезне щастя, що вони просто є, поряд з нами!”
Джерело: schazdo.com.ua